Архітектура культових споруд – цікава тема для дослідження. Деякі ліверпульські церкви мають доволі класичний вигляд, а інші мають більш оригінальну концепцію дизайну. У цій статті на liverpool-future.com ми не будемо аналізувати віровчення чи доктрини місцевих релігійних конфесій, громад чи організацій. Натомість ми зосередимось на архітектурних особливостях їх церков чи молитовних будинків.
Liverpool Cathedral
Найбільше в Ліверпулі представлені англіканські й протестантські церкви. Одна з найвідоміших і найкрасивіших у дизайнерському плані – Англіканський кафедральний собор. Його ми докладно описували раніше, а тут згадаймо основне: ця споруда створена в готичному стилі та має величезну 101-метрову центральну вежу. Собор дуже довго будувався – роботи розпочалися в 1904 році, а завершилися в 1978-му, коли архітектора Джайлса Гілберта Скотта, який на початку 20 століття виграв конкурс проєктів, уже не було серед живих.
Будівля має довжину аж 188 метрів, що, за задумом символізує єдність мас у гігантському масштабі. Початковий проєкт мав акцент на так званому східному кінці споруди, де планувалося дві вежі в північній частині. Однак цей план було змінено на симетричний, з однією вежею. З-поміж використаних матеріалів домінував червоний пісковик.
Готичний стиль дизайн-проєкту був умовою конкурсу – такі були часи. Але також для журі була важлива конструктивна стійкість споруди, адже якщо в ній були сумніви, то вся краса втрачала сенс. Саме тому переміг Скотт, а не, скажімо, містер Макінтош, який розвинув оригінальну інтерпретацію готики, поєднавши традиційний план із сучасними рішеннями для кращої видимості вірян.
Метропольний собор Христа-Царя
Цю споруду, яку також називають Ліверпульським метропольним собором, поважають за унікальний дизайн. Його зведення почалося в 1962 році, а завершилося в 1967-му. Собор архітектора Фредеріка Гібберда має круглу форму та величезний конусоподібний купол із вітражами, що створюють дивовижний світловий ефект усередині.
Споруда являє собою своєрідний синтез архітектури, дизайну і мистецтва, причому її компоненти спроєктовані як окремі частини великого цілого. 16 величезних бетонних ребер складають основну структуру, формуючи чудовий зразок післявоєнної архітектури. Аналітики кажуть: собор Гібберда ніби гордо виставляє напоказ голі кістки своєї модерністської сутності, хоча колись був розкритикований новими бруталістами за недостатню чесність.
Церква Святого Георгія
Частина церков Ліверпуля пов’язана з родиною Горсфоллів. Одна з них – Церква Святого Георгія. Своїм існуванням вона зобов’язана Чарлзу Горсфоллу, який після багатьох років на Ямайці, де був успішним торговцем, у 1803 році повернувся до Англії, у ліверпульський район Евертон. У 1813 році Чарлз став одним із меценатів будівництва церкви Святого Георгія.
Ця споруда була унікальною для свого часу – її спроєктували Джеймс Крагг і Томас Рікман, використавши інноваційні матеріали: внутрішня конструкція повністю виконана з чавуну, а фасад облицьований пісковиком. Дах зі сланцю безпосередньо спирається на металевий каркас, що робить будівлю особливою в архітектурному плані.
Зруйнована Церква Христа
Після смерті Чарльза Горсфолла в 1846 році його діти, на чолі з Робертом, заснували церкву Христа на Грейт-Гомер-стріт на його пам’ять. Проєкт, який розробив архітектор Шеллард, допоміг створити культову споруду, яку визнали справжнім архітектурним шедевром. Історик Джеймс Піктон у 1873 році назвав її “надзвичайно вишуканою репродукцією парафіяльної церкви 15 століття, виконаною з білого каменю”. На жаль, під час німецьких бомбардувань у травні 1941 року церква була вщент зруйнована.
Церква Святої Маргарити Антіохійської
Роберт Горсфолл, успішний біржовий брокер і прихильник трактаріанського руху в Англіканській церкві, у 1869 році доручив Джорджу Едмунду Стріту, одному з провідних архітекторів того часу, збудувати церкву Святої Маргарити Антіохійської на Прінс-роуд у Токстеті. На перший погляд, її фасад виглядає досить стримано – це лаконічна цегляна будівля без зайвого декору. Однак справжня краса відкривається всередині.
Інтер’єр церкви вражає багатством оздоблення. Майже кожен квадратний сантиметр стін і склепінь покритий складними розписами й геометричними візерунками. Стеля вівтарної частини прикрашена зображеннями ангелів у стилі 14 століття, кожен із яких тримає музичний інструмент. Особливу мистецьку цінність становлять вітражі, серед яких виділяється робота Ніколсона 1952 року. Вона замінила вікна, знищені під час Другої світової війни. Попри руйнування, яких зазнав Ліверпуль у 20 столітті, церква Святої Маргарити вціліла як під час війни, так і під час заворушень у Токстеті 1981 року. Пам’ять про Роберта Горсфолла, зберігається завдяки меморіальній дошці у вівтарній частині храму.
Церква Христа в Токстет-парку
У 19 столітті в Англіканській церкві загострилася боротьба між трактаріанцями та євангелістами. Сім’я Горсфоллів не була винятком: Роберт підтримував перших, тоді як його молодший брат Джордж був переконаним євангелістом. У 1871 році Джордж заснував церкву Христа в Токстет-парку, неподалік від церкви Святої Маргарити.
Будівлю спроєктували місцеві архітектори Калшоу і Самнерс, створивши дивовижну споруду з високим, незвично вигнутим шпилем, який видно здалеку. Її інтер’єр відзначається багатством художніх елементів, серед яких вітраж Густава Гіллера, що зображує процес будівництва Англіканського собору Ліверпуля. Важливими деталями храму є рередо (декоративна стіна) та основа вівтаря, спроєктовані видатним ліверпульським церковним архітектором Бернардом Міллером.
Церква Святої Агнеси
Збудована за проєктом Джона Лафборо Пірсона, Церква Святої Агнеси нагадує собою зменшену версію Трурського собору. Зовні споруда облицьована червоною цеглою з Руабона, проте всередині вражає інтер’єром із каменю Кен, що оздоблює готичні склепіння. Важливими архітектурними елементами є скульптурний фриз над апсидою, створений Натаніелем Гітчем, та вітражне західне вікно.
Церква святої віри
Збудована для англо-католицької громади північного Ліверпуля, ця церква вирізняється вівтарною перегородкою, виконаною майстрами з Венеції. Її сцена розп’яття викликала гостру критику серед протестантів.
Церква Святого Павла
Проєкт Гайлза Гілберта Скотта, виконаний у модернізованому неоготичному стилі, – це найбільша цегляна церква Європи, зведена з понад двох мільйонів цеглин і укріплена залізобетоном. Споруда стала своєрідним експериментальним майданчиком для ідей архітектора, які він використав у Ліверпульському англіканському соборі.
Культові споруди релігійних меншин
Звичайно, не кожна релігійна споруда Ліверпуля вражає своєю помпезністю чи архітектурною величчю. Є тут також чимало релігійних менших, які створили собі зручні будівлі за кошти парафіян. Деколи в таких непримітних будинках відбувається дещо не менш важливе, ніж ритуали. Вони найчастіше створені в простому мінімалістичному стилі, пристосованому для максимально зручного біблійного навчання. Серед них – Зал Царства Свідків Єгови на Піл-стріт, який ви бачите на фото.
Отже, естетика культових споруд Ліверпуля демонструє еволюцію архітектури від готики до модернізму.
