Втрачені пам’ятки Ліверпуля – одна з цікавих тем для тих, кому не байдужі архітектурні шедеври. Сьогодні на liverpool-future.com наша розмова піде про Синагогу Грінбенк у Сефтон-парку. Яка її історія створення? Що зрештою сталося з цією пам’яткою? Що чекає на неї в майбутньому?
Основна інформація
Greenbank Drive Synagogue була побудована в стилі ар-деко в Сефтон-парку в 1936–1937 роках. Її одразу ж стала використовувати місцева єврейська громада, яка не була дуже численною. Перший камінь до Другої світової війни, 14 червня 1936-го, заклав барон Тобіас Глобус. При цьому був присутній доктор Дж. Г. Герц. 15 серпня 1937 року будівлю освятив і ввів в експлуатацію професор Генрі Коен, якого пізніше стали знати як лорда Коена з Біркенгеда.
Передісторія була така. Після Першої світової війни деякі євреї стали переїжджати з центральної частини Ліверпуля в заможніші передмістя, зокрема навколо Сефтон-парку. Тому єврейська громада з Гоуп-Плейс задумала переїхати, побудувавши більшу синагогу там, де вже були їхні одновірці. Грінбенк-Драйв офіційно називалась Ліверпульською новою єврейською спільнотою. Громада, сформована через об’єднання двох спільнот, здійснювала богослужіння за ашкеназьким обрядом.
12 травня 1983 року синагогу було внесено до списку пам’яток другого ступеня. Вона до цього дуже постраждала від пожеж, але також варто відзначити, що будь-яка культова споруда залежить від чисельності й активності парафіян. А в цьому випадку вказані показники не були надто великими. Зараз будівля синагоги в занепаді, що видно з моторошних світлин, але її продовжують вважати визначною пам’яткою. Дехто називав цю споруду найважливішою синагогою 20 століття з погляду архітектури. Також серед зведених у період між світовими війнами ця будівля була найкращою в країні з тих, що збереглися.
Пожежі і їхній вплив
Синагога Грінбенк у Сефтон-парку горіла двічі. Перша пожежа сталася в травні 1959 року, спричинив її грабіжник, який таким чином знищив частину даху, а також такі святині, як Ковчег і сувої Тори. Тоді будівлю вдалося реставрувати, а в 1961 році її освятили повторно. Ремонт обійшовся в 50 тисяч фунтів стерлінгів.
У 1965 році сталася ще одна пожежа. Тоді постраждали дві кімнати на першому поверсі позаду жіночої галереї. На щастя, вогонь далі не розповсюдився. Знову довелося наводити порядок, проте цього разу не було достатньо активістів, щоб довести все до ладу. Покинуті кімнати залишалися порожніми й протягом десятиліть занепадали.
Сучасна ситуація
Після пожеж чисельність членів церкви ставала меншою. Збереглася деяка статистика. Коли сталося відкриття синагоги в 1938 році, парафіян було 340, у 1955-му їх стало 582. Але після цього чисельність падала й у 1999-му досягла 120. Не дивно, що у 2008 році синагогу в Сефтон-парку вирішили закрити, але тоді ж їй надали вищий другий ступінь у класі пам’яток архітектури.
Деякі зусилля для збереження архітектурної пам’ятки докладаються, але вона так і залишається незайнятою. Перехожим добре видно рослинність на даху і в кладці. І це вже не кажучи про те, що сталося зі склом, яким культова споруда була прикрашена. Попри це, на неї і сьогодні приходять подивитися, бо все-таки це частина історії Ліверпуля. На фотографіях зсередини можна помітити пошарпаний антикваріат.
У 2017 році було надано дозвіл на те, щоб реконструювати синагогу, перетворивши на квартири, яких мало бути 36. Проте такі пропозиції не були прийняті. Можна припустити, що цю пам’ятку скоріше частково відродять для туристів, ніж зовсім знищать. Зрештою, зберігати такі споруди не менш важливо, ніж рятувати екологію міста.
