Ліверпуль завжди був містом, де кипить торгівля. Величезні обсяги товарів, що проходили через його історичні доки, потребували доволі складного управління. Цей процес призвів до розвитку ділового району, Liverpool Business District (або Liverpool Commercial District), де будували багато банків, офісів, складів і торгових залів. Багато з цих будівель вирізнялися інноваційним дизайном та дивовижною архітектурою. Цей концентрований бізнес-простір став уособленням економічної потужності та розвитку Ліверпуля. Далі на liverpool-future.com обговорюємо його сучасні й історичні будівлі та перспективи розвитку.
Загальний огляд району
Діловий район Ліверпуля є історичним центром міста, традиційно тут оселяються ті, хто має гроші й любить жити в розкоші. Були часи, коли Ліверпуль обслуговував 40 % світової торгівлі, тому не дивно, що тут є стільки величних будівель давнини, а також гарні нові споруди, які разом утворюють своєрідний “маленький Лондон”.
Територія Liverpool Business District охоплює територію від Джеймс-стріт до Лідс-стріт. Тут розташована історична площа Exchange Flags, де зустрічалися торговці бавовною, щоб проводити свої операції. Площа оточена будівлями й має форму букви U. Поруч розташована The Cotton Exchange.
Звичайно, Liverpool Commercial District є центральною точкою для мережі транспортних маршрутів. Він розташований біля води та межує з головною ліверпульською трасою, яка проходить через центр міста. Частина ділового району поблизу води називається The Strand. До будівництва доків вона була на самому березі. Стренд забезпечує транспортне сполучення з південною частиною міста та аеропортом імені Джона Леннона, а також північної частини Ліверпуля й автостради M57.
Ідеальна транспортна доступність найбільше приваблює підприємців, які розглядають варіанти, куди перенести свої офіси. Ще один чинник – велика кількість паркувальних місць. Крім того, звідти відкривається чудовий краєвид – можна побачити набережну Ліверпуля, яка входить до списку Всесвітньої спадщини.
Привабливість району неабияк сприяє його комерційному успіху. Він утримує найліпші підприємства і компанії міста, а ті залучають найсильніших професіоналів своєї справи. До того ж після закінчення робочого дня можна відпочити в престижних барах і ресторанах на кшталт Fazenda або The Alchemist. Тут процвітає атмосфера гостинності, про яку ходять легенди.
Отже, у діловому районі Ліверпуля є все необхідне – неймовірна архітектура, неперевершений вибір варіантів робочого простору та широкі можливості для бізнесу. Не дивно, що кількість великих компаній, які переїжджають у цей район, росте наче гриби після дощу.
Історія розбудови
У цьому розділі ми поговоримо про те, що міг би розповісти туристам гід. Йоганн Георг Коль якось сказав про Ліверпуль:
“Серед великих міст світу… немає іншого, яке було б настільки присвячене виключно торгівлі. Кожен будинок у Ліверпулі — це або рахункова палата, або склад, або магазин, або будинок, який так чи інакше є знаряддям або результатом торгівлі… а мешканці, майже всі до одного, — торговці чи слуги торговців”.
Торгівля понад усе
І це була правда. Ліверпуль ніби був створений для торгівлі. Потенціал його природної гавані, відомої як Пул, спонукав короля Джона надати Ліверпулю статус боро у 1207 році. У наступні 700 років успіх місту забезпечувала морська торгівля, хоча іноді, на жаль, товаром були живі люди, раби з Африки. І розбудова поселення починалась саме з району, про який ми говоримо.
Крім продажу товарів, у Ліверпулі процвітали пов’язані з торгівлею види бізнесу – банківська справа, страхування, судновласництво. Відповідно, зводились офісні будівлі, пов’язані з цими професіями. Відомо, що центр Ліверпуля став першим повністю розвиненим районом Британії за межами Лондона.
Сучасний Liverpool Business District займає приблизно ту саму територію, що й місто, створене у 13 столітті. Це було невелике поселення на трикутній ділянці землі між річкою Мерсі та затокою. Каннінг-Плейс розташоване на місці гирла басейну і є південним краєм трикутника, а Лідс-стріт – північним.
Саме тут було сім перших вулиць, схему яких можна простежити й досі: Олд-Холл-стріт, Хай-стріт і Касл-стріт утворюють центральний хребет, від якого на захід тягнуться Вотер-стріт і Чапел-стріт до річки, а Дейл-стріт і Титбарн-стріт ведуть углиб країни.
Звичайно, відтоді чи навіть з середини 18 століття тут ніяких будівель не лишилося. На місці, де зараз стоїть пам’ятник королеві Вікторії на площі Дербі, був замок Касл-стріт, але його руїни були розчищені в 1720-х роках. Біля початку Вотер-стріт була укріплена вежа родини Стенлі. Проте єдиний її слід сьогодні є в назві Tower Buildings, офісного будинку початку 20 століття, який стоїть на цьому місці.
Важливим архітектурним об’єктом району сьогодні є Церква Богоматері та Святого Миколая. Однак жодна її частина не датується навіть початком 19 століття. Ліверпуль у період свого найбільшого процвітання послідовно й ретельно знищував історичні будівлі, бо комерційні інтереси тут ставилися на перший план.
Ось ще один приклад. Біля перехрестя Хай-стріт, Дейл-стріт і Касл-стріт стояла первісна старовинна Ратуша. Але споруду в 1673 році перетворили на місце зустрічі міських купців. Проте й цю функцію будівля виконувала недовго. У середині 18 століття там звели нову будівлю, спроєктовану Джоном Вудом. У ній був центральний двір для торговців, а також кімнати для зборів і зал ради на верхньому поверсі. Південний і східний фасади збереглися до наших часів, хоча й були значно змінені. Але й зараз тут є різьблені панелі, які натякають на работоргівлю.
Період великих змін
Закритий мокрий док, перший подібний док для комерційних цілей у світі, був побудований у гирлі Пула в 1710–1716 роках, там, де зараз Canning Place. Біля нього була зведена митниця, а нові вулиці, наприклад Дюк-стріт і Ганновер-стріт, з купецькими будинками, складами та рахунками, відходили від нього. Утім, хоча док був важливим новим осередком діяльності, торгівля була поширена не лише навколо нього.
У діловому районі залишилося небагато будинків 18 століття. Серед уцілілих об’єктів є доволі скромний, на Юніон-стріт, і дивовижна тераса на Дейл-стріт.
До середини 18 століття тут відкрилося кілька кав’ярень. І лише на початку 19-го старе середньовічне ядро почало ставати діловим районом міста. Ключовою подією стала заміна непридатних приміщень біржі в Ратуші Джона Вуда на амбітні нові будівлі.
U-подібний неокласичний блок, про який говорилося вище, був створений у 1803–1808 роках за проєктом Джона Фостера-старшого. Він поєднував біржеві прапори – три сторони чотирикутника, між якими купці вели операції просто неба.
Біржа швидко стала центром економічного життя міста. До запровадження в 1879 році телефону особистий контакт і фізична близькість були важливі для ведення бізнесу. У газетних оголошеннях про оренду офісів робився акцент на близькості до біржі. Саме тому діловий район вийшов таким густонаселеним і насиченим будівлями. Невді прилеглі вулиці були майже повністю перебудовані.
Ділові операції були зосереджені навколо Черч-стріт, культурні заклади — навколо Сент-Джордж-Холу. А будинки елітного класу зростали один за одним у районі Мосслейк-Філдс. Далі вони поширились пізніше. У 1873 році архітектор та історик Піктон, який пережив цей період змін, описав, що до 1870-х років центр був в основному населений офісними працівниками, які їздили на роботу, і став місцем “для ведення бізнесу, заробляння грошей або їх втрати”.
Перспективи ділового району Ліверпуля
Liverpool Business District, який має таку цікаву історію, продовжує зростати й розвиватись. Завдяки вдалому стратегічному розташуванню діловий район залишається привабливим для бізнесу. Тому його інфраструктура постійно вдосконалюється, зокрема через розширення офісних приміщень. Безумовно, він відіграє ключову роль у Ліверпулі майбутнього.
Джерела:
