Оскільки Ліверпуль розташований на річці Мерсі, він не може обійтись без мостів. Це дійсно так, але багато таких споруд будувались давно і час від часу потребують реконструкції. Один із цікавих і старих мостів – Albert Salthouse Bridge, про який розповість сайт liverpool-future.
Створення
Альберт Солтхаус Брідж – це міст для автомобілів, який побудувала Корпорація з розвитку Мерсісайду (Merseyside Development Corporation). Зроблений він із чавуна й кованого заліза та поєднує Альберт-док із Солтхаус-доком. Однак у певний момент історії міст втратив своє первісне призначення. Річ у тім, що доки були важливі для парусних кораблів, а коли їм на зміну прийшли пароплави, сенсу в них уже не було.
Док Солтхаус є причалом на річці Мерсі в Англії та частиною порту Ліверпуля, а розташований у південній системі доків і з’єднаний з доком Каннінг на півночі, доком Вопінг через однойменний басейн на півдні та доком Альберт на заході. Солтхаус-док спроєктований Томасом Стирсом, а побудований у проміжку з 1734 року до 1753-го. У 1846 році було відкрито Альберт-док, це дало можливість розвантажити судна перед їх переходом у Солтхаус, де їх знову завантажували. Тоді Ліверпуль вів активну торгівлю з Китаєм і Вест-Індією.
Старий міст Альберт Солтхаус якраз сягає тих часів. Оскільки споруда невелика, інформації про її побудову практично не збереглося. Але тепер поряд є сучасний автомобільний міст, про нього відомо більше. Схоже, що він стояв тут століттями, але насправді він побудований у 1985 році, коли архітектори відроджували Пірс-хед і Альберт-док. До цього вони довгий час перебували в занепаді, але на початку 1980-х влада взялась за їх відродження. Попри маленькі розміри, міст доволі гарний і добре запам’ятовується туристам.
Зараз ми можемо спостерігати, яка це чудова споруда. На ній є сучасні елементи, архітектура цілком відповідає рівню Корололівського Альберт-дока. Також тут є чудові бари та ресторани. Прямуючи до бару крафтового пива The Turncoat з іншої частини міста, ви неодмінно будете проїжджати по Albert Salthouse Bridge.
Реконструкція
З часом стан мосту погіршився, тож знадобилась реконструкція. Міст ремонтувала компанія Savills, яка звітувала про цей проєкт у своєму блозі. У 2013 році вона стала керівним агентом Альберт-доку, а у 2015-му завершила роботи. Раніше останній ремонт проводився за 30 років до того. Підрядник розповідає, що реконструкція знаменитого мосту була визначена пріоритетом. Реалізація проєкту була складним завданням, але компанія впоралась.
Для цього довелося на деякий час закрити водний шлях. Фахівці Savills зв’язались з Агентством з охорони навколишнього середовища й інженерами-фахівцями. Були проведені структурні дослідження, заміна компенсаторів, зроблено фарбування. Система фарбування була ретельно перевірена державними інспекторами на токсичність. При будівництві мосту використовувалась антикорозійна фарба, яка містить токсичні речовини. Її видалили, використовуючи струменевий очисний бласт, тобто метод очищення поверхні за допомогою великого струменя повітря або абразивного матеріалу. Знадобився також EnviroWrap – матеріал, призначений для захисту довкілля від забруднення.
Фірма провела тестування інженерних комунікацій і повітроводів, замінивши ті з них, що цього вимагали. Самі роботи (якщо не брати до уваги підготовку) тривали 13 тижнів без вихідних. Вони були повністю безшумними – ніхто з місцевих мешканців чи гостей поблизьких готелів не скаржився на сторонні надокучливі звуки.
Зрештою міст Albert Salthouse повернув собі колишню славу. Така сумлінна робота дозволяє розраховувати, що міст прослужить без необхідності ремонту 15-20 років (тобто до 2030-2035 р.) і стане важливою частинкою Ліверпуля майбутнього.
