19 століття представлене в архітектурі Ліверпуля достатньою мірою. Цей період характеризується тим, що багато будинків були створені в неокласичному стилі. Далі обговоримо на liverpool-future, як відбувалося створення такої архітектури, а також розповімо про найвеличніший її зразок.
Зразки неокласики Ліверпуля 19 століття, огляд
У Ліверпулі минулих століть був період георгеанської архітектури. Неокласика трохи зачіпає ту епоху, проходячи до кінця вікторіанського періоду. Ось деякі ранні приклади будівель:
- Ліцей Томаса Гаррісона (1802).
- Зали Веллінгтона Едмунда Айкіна (1815-1816 рр.), пам’ятка архітектури другого класу (або грейду), але в поганому стані, тобто під загрозою знищення під впливом часу.
- Ораторія в грецькому дорійському стилі, спроєктована Джоном Фостером молодшим (1829), який моделював будівлю за образом Храму Гефеста в Афінах. Це достойні приклади архітектури грецького Відродження.
Вражає також будівля Банку Англії, спроєктована Чарльзом Робертом Кокереллом між 1845 і 1848 роками. Їй присуджено 1 клас (Grade I). Liverpool Institute High School for Boys (1835-1837) спроєктував чудовий архітектор, якого звали Артур Гілл Голм. Ну а Liverpool Medical Institution (створений приблизно в ці ж роки) – дітище Кларка Ремплінга.
Не можна не згадати також про унікальну групу будівель у стилі високого Вікторіанського неокласицизму навколо вулиці Вільяма Брауна. Це гарне місце отримало назву “Культурний Квартал” Ліверпуля. Тут розташовані бібліотека та музей Вільяма Брауна (тепер це Центральна бібліотека Ліверпуля та Всесвітній музей), створені в 1857–1860 роках. Саме чоловік, чиє ім’я носять будівлі, оплатив їх зведення, а архітектурний проєкт створив Томас Аллом. Цікаво, що Джон Вейтмен – інженер, який працював на міську владу – адаптував проєкт таким чином, щоб заощадити кошти.
Усе ж деякі будівлі можуть не дуже вписуватись у межі неокласики, прикладом цього служить County Sessions House (Будинок сесій графства), зведений у 1882-1884 роках. Ця споруда більше нагадує архітектуру бо-арт, дещо грайливу та креативну.
До неокласики 19 сторіччя в Ліверпулі відносяться також деякі культові споруди: Церква Святого Брайда і Конгрегаціоналістська церква на Грейт-Джордж-стріт.
St. George’s Hall – найкраща будівля ліверпульської неокласики
Окремо слід говорити про величний Сент-Джордж Холл – будівлю, зведену в 1841-1854 роках за ескізами Гарві Лонсдейла Емлса. Архітектор рано помер, тому інтер’єри проєктував згаданий вище Кокерелл, зокрема він розробив план великої зали й малої концертної кімнати. Споруда описана сером Ніколаусом Певзнером як найбільша неокласична будівля в цілому світі, тому стала об’єктом національної гордості. Тут проходили суди, відбувалися концерти та багато іншого. Велична архітектура нагадує про великі амбіції Ліверпуля 19 сторіччя.
Усе ж наприкінці 20 століття будівля являла собою досить сумне видовище. Занепад обумовлювався, зокрема, тим, що суди з 1984 року вже проходили в іншому місці. Утім, зусилля Принца Уельського в 1990-ті призвели до того, що з’явився план капітального ремонту, який, щоправда, вимагав значних коштів – озвучували суму 23 млн фунтів стерлінгів. Тоді принц очікував, що у фінансуванні допоможе World Monuments Fund (WMF). Організація пообіцяла підтримку, хоча ці гроші збирали “зі світу по нитці”. На реставрацію пішло ціле десятиліття, але вона досягла своєї мети, і ця неокласична перлина засяяла якраз до 800-річчя Ліверпуля у 2007 році. Тому об’єкт залишився чудовим живим прикладом неокласичної архітектури 19 століття.
